Дніпродзержинський енергетичний технікум

15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 24-а річниця виведення військ з Афганістану

      24 роки тому, 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дар’ю, генерал  Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. У рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома.

      Так в технікумі 15 лютого 2013  зібралися студенти та педагогічний колектив, щоб згадати воїнів-інтернаціоналістів, які воювали, захищали мирних жителів Афганістану  та загинули в афганській війні. 

      Колектив Дніпродзержинського енергетичного технікуму не забуває про  учасників бойових дій в Афганістані, які віддали частку свого життя в тій кривавій війні. З почуттям глибокої поваги педагогічний та студентський колективи привітали майора стрілецького батальйону Кожина Олександра Олександровича.

Педагогічний та студентський колектив в день 24-річниці виведення військ з Афганістану щиро вітає всіх афганців і висловлює свою подяку і вдячність за нелегкі роки, віддані службі, бажаємо здоров'я, сімейного благополуччя та довгих років життя під мирним небом України. Нехай минуть лиха, підростаюче покоління радує своїми досягненнями, а у сім'ях панують мир, добробут і достаток!

Очі туманить ядуча сльоза, 

Руки скувала утома, 

Палить їй душу афганська гроза — 

Син не вернувся додому. 

В неї він був ясночолий, як світ, 

Сонячно так усміхався, 

Ще й двадцяти не було йому літ, 

Юним навік і зостався. 

Ясеночки! Синочки! Сини! 

Колосочки вкраїнського поля, 

Скільки ж вас не вернулись з війни ? 

Скільки гибіє ще у неволі? 

...Роки летітимуть, мов журавлі, 

Та не полегшає втрата, 

Доки ходитиме по землі Мати солдата.